КЗО "Середня загальноосвітня школа № 52" ДМР

 






Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Дистанційна освіта на Класній оцінці
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія 5-й Міжнародний освітній онлайн-форум

Виховна робота

 

  Рекомендації педагогам і батькам у роботі  з важковиховуваними

 

1.   Необхідно виробити правильні форми поведінки у ставленні до такої дитини.

2.   Урахувати індивідуальні особливості кожної дитини, а також специфіку її шкільної та родинної ситуації, прагнути знаходити індивідуальний підхід до учня.

3.   Знайти коректні засоби включення дитини у життя класного колективу.

4.   Організувати здійснення правильної роботи з профілактики прогулів та правопорушень учнів.

5.   Організувати навчальний процес з урахуванням індивідуально – психологічних особливостей учнів.

6.   Підтримувати тісну взаємодію з родиною для вивчення індивідуально-особистісних особливостей учнів.

7.   Виховувати в учнів впевненість у собі, у своїх можливостях, змінюючи тим самим ставлення до навчання, при цьому учень повинен брати участь у постановці мети, усвідомленні умов та шляхів її досягнення.

8.   Створювати умови для відчуття школярем успіху і пов’язаних з ним позитивних емоцій.

9.  Постійно працювати над створенням єдиного класного колективу, щоб проводити профорієнтаційну роботу із залученням батьків учнів.

Виховна діяльність класного керівника в цьому напрямі може здійснюватись за такою орієнтовною програмою:

  •  вивчення рівня розвитку класного колективу;
  •  вивчення взаємин учнів між собою, з учителями та батьками;
  •  вивчення громадської думки, настрою і традицій класного колективу;
  •  вивчення ступеня впливу на учнів формального активу класу;
  •  вивчення індивідуальних психологічних якостей «важких» учнів;
  •  анкетування учнів на тему «Ваш клас», «Ви і ваші вчителі», «Ви і ваші батьки»;
  •  анкетування учнів з відхиленням у поведінці на тему «Важкий підліток»;
  •  класні збори на тему «Морально-психологічний клімат у колективі та шляхи його оздоровлення» ( за матеріалами анкетування);
  •  збори учнів з батьками, вчителями на тему «Про роль активу класу в профілактиці відхилень у поведінці учнів»;
  •  здійснення активних форм роботи ( диспути, вікторини, літературні та тематичні вечори, дискусії та ін.), спрямованих на формування в учнів рис загально-людської моралі;
  •  проведення індивідуальної профілактичної роботи з учнями, що мають відхилення у поведінці, з неформальними лідерами та членами мікро груп;

 

  •  У дітей, які не знають, що їм робити в час дозвілля, псуються і голова, і серце, і моральність. Допоможіть своїй дитині вибрати корисне завдання.
  •  Турбуйтеся про те, щоб дитяче серце не стало грубим, злим, холодним, байдужим і жорстоким в результаті «виховання».
  •  Пам'ятайте, батьки! Фізичне покарання —це показник не тільки Вашої слабкості, розгубленості, безсилля, а й педагогічного безкультур'я.
  •  Ремінь та тумак вбивають у дитячому серці витонченість і чутливість, розбещують людину, одурманюють її отрутою брехні.
  •  Не ставте Вашу дитину в становище, коли вона змушена оборонятися брехнею!
  •  Говоріть з дитиною так, щоб не залишалось жодного сумніву в тому, що Ви керуєтеся турботою і тривогою за неї, а не бажанням відмахнутися, образити.
  •  Будьте навіть у дрібницях до кінця правдивими і чесними зі своїми дітьми. Незначну домішку брехливості, штучності діти помічають дуже добре.
  •  Не забувайте поділитись із своїми дітьми досягненнями і невдачами, тоді вони відкриватимуть Вам свої таємниці, чекатимуть Вашої поради, підтримки.
  •  Пам'ятайте, батьки! Вашу дитину виховують кожна хвилина життя, кожний куточок землі, кожен крок, слово, справа, з якими її особистість стикається ніби випадково, мимоволі.
  •  Враховуйте основні методи виховання й переконання, вправи, стимулювання.

 

                  ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

 

Закон України про освіту

 

Ст.59 . Відповідальність батьків за розвиток дитини

 

  1.  Виховання в сім’ї першоосновою розвитку дитини як особистості.
  2.  На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
  3.  Батьки зобов’язані :
  •  постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їхніх природних здібностей;
  •  поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя;
  •  сприяти здобуттю дітьми освіти у закладах освіти або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;
  •  виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.

 

 

Конституція України

 

Ст. 52.

     Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом. Батьківські права та обов’язки носять конституційний характер . Їхнє право на виховання дітей є передумовою здійснення обов’язків щодо виховання. Відмовитись від своїх прав та обов’язків батьки не можуть. Вони можуть їх втратити після суду.

 

 

Кодекс про шлюб та сім’ю

 

Ст.65.ч.2.

    Один із батьків, який проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на стосунки з нею. Той із батьків, при якому проживає дитина, немає права перешкоджувати іншому із батьків зустрічатися з дітьми і брати участь у їх вихованні.

 

Ст.70.

  Підстава для позбавлення батьківських прав:

  •  батьки ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо навчання і виховання дітей;
  •  батьки зловживають батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми;
  •  батьки шкідливо впливають на дітей своєю аморальною антигромадською поведінкою;
  •  батьки є хронічними алкоголіками та наркоманами.

 

Ст.76.

  Для захисту інтересів дитини суд може прийняти рішення про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав і передачу дитини на опікування органу опіки і піклування. Воно може мати місце тоді, коли подальше перебування дитини у осіб, у яких вона знаходиться, загрожує її здоров’ю, вихованню і небезпечне для неї ( дитина залишається без їжі, одягу, необхідного постійного догляду).

 

               Критерії -  показники вихованості школяра

 

1. Поведінка в сім’ї: чи виявляє інтерес до сімейних справ, проблем в сім’ї, чи переживає разом з іншими членами родини її негаразди і радощі, чи старанно вчиться повному самообслуговуванню; чи виконує завдання старших, проявляє турботу про молодших і старших членів родини, чи правильно реагує на зауваження, чи ввічливий у спілкуванні з усіма членами родини.

 

2. Поведінка в школі: уважність на уроках, старанність у виконанні завдань учителів, працелюбність і акуратність у навчальній роботі, розумне ставлення до успіхів і невдач у навчанні, вияв почуття відповідальності за доручені громадські справи, бережливе ставлення до шкільного майна, дисциплінована поведінка на перервах.

 

3. Ставлення до старших: ввічливість у спілкуванні, слухняність у виконанні завдань , надання посильної допомоги тим, хто її потребує, ввічливе ставлення до старших  при зустрічах і прощанні.

 

4. Ставлення до ровесників, активна участь у спільній діяльності та іграх, прагнення поділитися своїми успіхами та невдачами з товаришами, бажання безкорисливо допомагати друзям, прагнення не підводити своїх товаришів, клас.

 

5. Поведінка на вулиці і в громадських місцях: дотримання правил вуличного руху, збереження природи, дотримання чистоти і порядку в громадських місцях, у транспорті, на вулиці.

 

6. Ставлення до самого себе : акуратність і бережливість в одязі, взутті, дотримання правил особистої гігієни, виконання режиму дня і ранкової зарядки; самокритичність в оцінці своєї поведінки та окремих вчинків; правдивість, чесність, принциповість.

 

 

Батьківський катехізис

 

  1.  Пам'ятайте, що навчання — один з найвибагливіших видів праці, а розумові сили і можливості дітей неоднакові.
  2.  Не треба вимагати від учня неможливого. Під час навчання важлиио визначити, на що здатна дитина даної миті та як розвинути її розумові здібності.
  3.  Навчання не сприяє розвиткові учня, якщо супроводжується механічним повторенням, зубрінням, а не вимагає напруження розумових сил,пізнавальної активності, думки і дії.
  4.  Найпростіший метод виховання, який не потребує ані часу, ані розуму,— покарати дитину, а відтак озлобити чи навіть зламати її. Уникайте надмірного опікування, викриків, примусу й наказових інтонацій. Все це зумовлює протидію з боку дитини, спричиняє психічні травми, вбиває в ній бажання й цікавість до навчання.
  5.  Розвивайте інтелектуальні прагнення, ініціативу та самостійність дитини як під час навчання, так і в позаурочних справах.
  6.  Пам'ятайте, що, згідно з науково обґрунтованими нормами, учням на виконання домашніх завдань дається:

            до 1 год. (1 клас);

            до 1,5 год. (2 клас);

            до 2 год. (3—4 класи);

   до 2,5 год. (5—6 класи);

                    3 год. (7 клас);

                    4 год. (8 клас).

 Привчайте дітей користуватись годинником і не дозволяйте їм просиджувати за домашніми завданнями понад норму встановленого терміну. Це тільки шкодить  їхньому здоров'ю й погано позначається на розумовому розвитку. На вихідні й святкові дні завдання задавати не варто.

  1.  Не змушуйте учня писати спершу в чернетці, а потім переписувати в зошит виконані завдання. Це призводить до перевтоми дитини і негативного ставлення до навчання.
  2.    Не хвилюйтесь, якщо ваша дитина одержить за виконану роботу не таку оцінку, якої б вам хотілось. По-перше, оцінка має виховне значення, по-друге, це не остання робота й не остання оцінка.
  3.  Дайте дитині можливість самостійно пізнати радість успіху в навчанні, визначити індивідуальну стежку розумової праці.
  4.  Перевіряйте домашні завдання, виконані дітьми, особливо на першому етапі навчання. Але вашими оцінками мають бути: «задоволений»,«не задоволений». Можна додати слово «дуже». І будьте певні: завтра дитина буде працювати старанніше, аби побачити ваше задоволення.
  5.  Здоров'я дитини — «крихка кришталева кулька», і тримають її три атланти: спадковість, спосіб життя і середовище. Організуйте правильний розпорядок життя дитини: харчування, навчання й відпочинок.
  6.   ()рганізовуючи різні ігри та види навчальної діяльності, не забувайте про фізичний стан дітей, особливо розвиток м'язів пальців і кистей рук. Від цього залежить почерк дитини, якість малювання, креслення, гри на музикальному інструменті.
  7.  Обов'язково помічайте навіть незначні успіхи дітей, спонукайте їх до сумлінного навчання і гарної поведінки. Використовуйте для цього підбадьорюючі слова, поцілунки, різні види морального й матеріального заохочення.

 

  1.  Батько і мати — найкращі вихователі, і тому вони мають впливи на поведінку своїх дітей навіть тоді, коли їх немає вдома. Пам'ятайте, що дитина — дзеркало життя своїх батьків. Як у краплині води відбивається сонце, так само і в дітях відбивається моральна чистота батька й матері. Майбутнє належить тільки дітям. Робіть все, щоб дитинство і майбутнє ваших дітей були прекрасними. Любові та взаєморозуміння, успіхів і щастя вашим дітям!

 

               Критерії -  показники вихованості школяра

 

 

 

1. Поведінка в сім’ї: чи виявляє інтерес до сімейних справ, проблем в сім’ї, чи переживає разом з іншими членами родини її негаразди і радощі, чи старанно вчиться повному самообслуговуванню; чи виконує завдання старших, проявляє турботу про молодших і старших членів родини, чи правильно реагує на зауваження, чи ввічливий у спілкуванні з усіма членами родини.

 

2. Поведінка в школі: уважність на уроках, старанність у виконанні завдань учителів, працелюбність і акуратність у навчальній роботі, розумне ставлення до успіхів і невдач у навчанні, вияв почуття відповідальності за доручені громадські справи, бережливе ставлення до шкільного майна, дисциплінована поведінка на перервах.

 

3. Ставлення до старших: ввічливість у спілкуванні, слухняність у виконанні завдань , надання посильної допомоги тим, хто її потребує, ввічливе ставлення до старших  при зустрічах і прощанні.

 

4. Ставлення до ровесників, активна участь у спільній діяльності та іграх, прагнення поділитися своїми успіхами та невдачами з товаришами, бажання безкорисливо допомагати друзям, прагнення не підводити своїх товаришів, клас.

 

5. Поведінка на вулиці і в громадських місцях: дотримання правил вуличного руху, збереження природи, дотримання чистоти і порядку в громадських місцях, у транспорті, на вулиці.

 

6. Ставлення до самого себе : акуратність і бережливість в одязі, взутті, дотримання правил особистої гігієни, виконання режиму дня і ранкової зарядки; самокритичність в оцінці своєї поведінки та окремих вчинків; правдивість, чесність, принциповість.